За умовами літературного конкурсу «Нові імена в літературі», який триває до 30 червня 2015 року , творчі роботи учасників щотижнево друкуватимуться на головному сайті бібліотеки.
Отже, знайомтесь із творчістю студентки історичного факультету ( ІІ курс, І група) Дарією Рябоконь та її поетичним доробком «О, Земле-мати!..».
****
О, Земле-мати! Скільки ж ти стерпіла?
Паплюження зайд-орд.
Переділ Хмельниченка,
Війна яка принесла смерть синів великих
І падали на землю краплі крові,
Такі червоні, як пелюстки маку.
І виростало поле на землі родючій.
І йшла та ненька-Україна по тих полях ревучих,
І сльози вбрала та землиця, і волошкове поле гордо зацвіло.
Земля ж осиротіла
Лиш дух солдат пашів з розораних грудків
Твої поля завжди були родючі,
І був тут пан – катюга той нещадний
І діти тяжко несли той тягар неволі.
В душі був Бог та віра.
Народ і це все витерпів з тобою.
Свята ти земле моя!
Воюють всі за тебе,
Твої сини та дочки – чомусь мовчать сиротки.
Не знають, що робити.
Все Господа зовуть на допомогу.
І лиш слова Тараса звучать завжди пророчо,
З’єднають нас з тобою,
І ти розірвеш пута ті тяжкії.
І скажеш гордо:
Це моя земля!
І ти тут вражий сину, паплюжити не смій,
Бо дух козацький тут не вмре ніколи,
Допоки сонце сходить на Вкраїні,
Допоки син та дочка вкупочці живуть.
