Любов до професії – основа майстерності
бібліотекаря
Шкільна бібліотека – це багатогранний діамант, кожну грань якого відшліфовує своєю професійною майстерністю бібліотекар.
Професіоналізм, ентузіазм, комунікативні навички, вміння працювати у команді та вирішувати проблеми, ініціативність, гнучкість, інноваційність і креативність шкільного бібліотекаря складають концепцію успіху справи, якою він займається.
Вже давно шкільна бібліотека перестала сприйматися, як місце видачі підручників та художньої літератури. На сьогодні це потужне інформаційне середовище здатне задовільнити потреби найвибагливішого користувача. Окрім того, шкільна бібліотека – оазис спілкування, місце, де можна знайти застосування своїм здібностям, або отримати психологічну і моральну підтримку.
Шкільний бібліотекар – учитель, до якого діти ідуть радитися, звертаються з різними питаннями.
Шкільний бібліотекар – це і завідувач, яка веде документацію, слідкує за дизайном і оформленням бібліотеки, веде інвентарні та сумарні книги.
Шкільний бібліотекар – це бібліограф, який постійно знаходиться у пошуку інформації для задоволення читацьких запитів. Інформує про нові надходження, складає рекомендаційні списки, веде систематичні й тематичні картотеки, алфавітний та систематичний каталог, оформлює передплату періодичних видань.
Бібліотекар шкільної бібліотеки – це і бібліотекар, який постійно працює на абонементі та в читальному залі, проводить запис читачів у бібліотеку, видає книги, забезпечує учнів підручниками.
Шкільний бібліотекар – це бібліотекар-педагог, який завжди прийде на допомогу користувачам, учителям та учням, допоможе знайти потрібну книгу, необхідну книгу, необхідну інформацію, працює з дітьми індивідуально, проводить масову роботу.
Масова робота шкільної бібліотеки – це складова системи роботи школи з виховної роботи та з формування основ бібліотечно-бібліографічної грамотності учнів, метод масового керівництва читанням.
Зразок сценарію для проведення масового заходу до Всеукраїнського дня бібліотек:
Мета: прищепити юним читачам любов до книги, бережливе ставлення до неї. Популяризувати професію шкільного бібліотекаря та користування бібліотечним фондом. Виховувати у дітей культуру читання.
Обладнання: книжкова виставка «Мої улюблені книжки»; макет «Золотого ключика», розміщений на чільному місці; плакат з написом «Згідно з Указом Президента України № 471/ 98 від 14. 05. 1998 р., приходить до нас, бібліотекарів, професійне свято – Всеукраїнський день бібліотек, відзначення якого свідчить про глибоку повагу народу до скарбниць духовних надбань людства, зібрання інтелектуальних і культурних цінностей української нації, підкреслює історичну роль друкованого слова в житті суспільства».
«Цей мудрий світ – Бібліотека !»
Низький уклін бібліотечній тиші
Де сивий причаївся дух віків,
Де світ казковий древній час колише
На гойдалці примарних дивоснів!
Де поселився й клопіт сьогодення…
В. Дідківський
Читець: (із-за лаштунків)
У тиші храму, де живуть слова,
І мови, й пісні рідної до болю,
Ти опромінена і трепетно жива,
Чаклуєш всіх великою любов'ю.
Хвилюєш душу, лиш як зазвучить
Рядок, що сяє в променях світання,
Або коли осінньо –ніжна мить
Враз спалахне кольорами востаннє.
А серце – тук!.. Щемливе серце: тук!..
І ще раз: тук!.. І не дає спокою…
У тиші Храму Книг той перегук –
Це світ краси, народжений тобою.
І я черпаю із його криниць,
Немов з молитви на саму Покрову,
Тепло і ласку маминих зіниць
І вільну правду в українськім слові.
То як мені, вже зрілому в літах,
Перед тобою не склонять коліно!..
О, Мудрості ,захована в книжках,
Ти невмируща, й у віках нетлінна.
(Виходять ведучі)
Ведучий 1:
Премудросте земна, бібліотеко!
Віват тобі, хранителько свята!
До тебе йдуть із близька, і здалека,
Щоб почерпнуть від тебе лиш добра.
Ведучий 2:
Вклоняюсь низько до твоїх порогів
Моя відрадо, тут життя моє,
До тебе, рідная, ведуть усі мої дороги,
Я серце залишаю тут своє.
Ведучий 1:
Доброго дня вам, шановні гості! Вітаємо всіх, хто сьогодні прийшов на наше спільне свято – свято бібліотек, – цього вічно живого храму душі й науки.
Розпочати його годиться її величності Книжковій Музі – хранительці цього надземного скарбу.
(З палацу виходить дівчина – Книжкова Муза в українському одязі з вінком живих квітів на голові і з хлібом- сіллю на рушнику)
Книжкова Муза:
Ми зачекались на вас, гості дорогі,
А ми – і хлібороби-трударі,
І вдома чудові поварі,
І співаки, і режисери,
Читці, ведучі, актори сцени,
Порадники і душ аптекарі,
А одним словом –бібліотекарі!
Кланяємось низько,на свято вас просим,
Від щирого серця хліб – сіль вам підносим.
Ведучий 2:
Ми також приєднуємось до віншувань Книжкової Музи. Тож, бажаємо вам гарного настрою ,щирих посмішок і приємних хвилин спілкування.
Ведучий 1:
Так, я книгар. Не лікар, не аптекар,
Не інженер, не вчитель, не банкір…
Я більше: Я Книгар! Бібліотекар!
На заздрість всім, всьому наперекір!
Ведучий 2:
Так! Є багато дивна землі, створених природою і зроблених людиною. Та чи не найбільше диво з див – книга. У ній весь неосяжний світ. Як незгасимий смолоскип освітлює шлях людині книга. І завжди цей смолоскип був у руках бережливих, надійних, у ваших руках, дорогі бібліотекарі. Тому зовсім не випадково, у рік тисячоліття літописання і книгодрукування Президент України своїм указом проголосив 30 вересня Всеукраїнським днем бібліотек.
Ведучий 1:
Символічно, що саме в день Віри, Надії, Любові та їх матері Софії (Мудрості) відзначається це свято. А дарують людям вічну мудрість книг бібліотекарі. Тож, як записано в стародавньому трактаті: „Воздамо дяку тому, хто допоміг нам легко пройти крізь складний лабіринт книг”.Честь і хвала вам, шановні, за подвижництво, за працю, за відданість справі, якій служите серцем і душею. Вітаємо вас із святом, зичимо невсипущої енергії, міцного здоров'я.
Ведучий 2:
Свято бібліотек – це, передовсім, свято книги, великдень нашого духу, що починається із Сковороди та Котляревського, духу, що вийшов із «Кобзаря» Шевченка, через святий собор Гончара і чорну голгофу Стуса, катівні Теліги і душевний біль Ліни Костенко.
Ведучий 1: Книги, книги на полицях,
Завше тихо поміж книг.
Та яку ти не розгорнеш –
То й легенда в кожній з них.
Ведучий 2: Все, що серце, дух і розум
Вік творили не один,
Повизбирувало людство
В книги – перли із перлин
( Під звуки музики до класу заходить «Книга»)
Книга : Доброго дня, дорогі мої друзі! Я дуже рада зустрічі з вами. А
особливо приємно бачити тих із вас з ким я вже знайома. Так-так,
не дивуйтеся, декого я вже добре знаю. Адже я – книга зі шкільної
бібліотеки.
А зараз, я хочу побачити, наскільки уважно ви читаєте
книги і чи вмієте користуватися бібліотекою. Для цього
проведемо вікторину «Книга- місточок у світ знань».
(Учні умовно розділяються на 2-3 команди, придумують назву своїй команді і девіз. Результати змагання фіксуються на дошці. Запитання задає «Книга». Ведучий працює в аудиторії – обирає тих, хто дає відповідь на запитання, підтримує порядок).
Запитання :
- З якого матеріалу виготовлено найпершу «книгу» ?
(З каменю)
- Як називається словник, у якому слова розміщені за темами ?
(Тематичний)
- Головний обов’язок читача бібліотеки ?
- (Вчасно повернути книгу)
- Як називають забудькуватого читача?
- (Боржник)
- Каталог, в якому всі книги подаються за алфавітом прізвищ авторів?
- (Алфавітний)
- Кого називають Кобзарем українського народу?
(Т. Г. Шевченка)
(Книга підводить підсумок конкурсу, вручає приз команді-переможцю).
Бібліотекар : Вітаю вас, любі мої, з перемогою». А тепер хочу звернути
вашу увагу на ось цей «Золотий ключик». Адже не даремно
він присутній у цій залі. Чи зможе він сьогодні відчинити
чарівні дверцята? Куди ведуть ці дверцята? Здогадайтеся самі.
А допоможуть вам у цьому наші загадки.
1-й учень: Це не ляси – прибамбаси
І не плітки чи смішки,
І не брязкальця – прикраси,
А улюблені … (книжки)
2-й учень: В школі – учень,
Вдома - син,
А в театрі ти – глядач.
Як зайдеш в бібліотеку,
Будеш зватися… (читач)
1-й учень: Розібратись в морі книг –
І веселих і сумних
Допоможе вам не пекар,
А знавець … (бібліотекар)
2-й учень : Щодня приходим в храм духовний,
Що мудрості і дива повен.
Гортаєм сторінки чудові,
Світ пізнаєм у рідній мові,
Це не кіно, не ігротека,
А це шкільна … (бібліотека)
Бібліотекар: Ось ви й розгадали таємницю нашого «золотого
ключика». Так, сьогодні він відімкне дверцята в чарівний
світ книги, в мудрий світ – бібліотеки.
Тож, частіше заглядайте до скарбниці духовності –
книги, з якої б’є невичерпне джерело мудрості.
І на завершення хочу сказати:
Бібліотека – море книг,
Бібліотека храм науки…
Переступайте наш поріг,
Беріть скарби нетлінні в руки!
Вони – це згусток давнини,
Вони – це всіх епох розмова,
Вони прийшли із давнини,
Як наша виспівана мова.
Тож, не минайте цей поріг,
Беріть скарби нетлінні в руки:
Нема прекрасніших доріг,
Ніж в цей все людний храм науки.
Матеріал підготували співробітники
інформаційно-бібліографічного відділу