Поезія має здатність проникати в серце, створювати особливий настрій, надихати, чарувати, підбадьорювати, бути порадником для читачів різних поколінь. Саме таким є поетичне слово українського поета і журналіста, шістдесятника Василя Симоненка. Наділений хистом небуденно сприймати світ, проникати у його таємниці, творчо мислити, Василь Симоненко на сьогоднішній день приваблює читачів силою слова та даром передавати емоції, відчуття, що ти живий і здатний відкрити для себе увесь світ.

Уже вкотре у читальному залі №1 бібліотеки УДПУ імені Павла Тичини бібліотекарі, студенти та викладачі зібралися, щоб надихнутися чарівними рядками поезії українських митців. Цього разу, до Всесвітнього дня поезії, який відзначають 21 березня, бібліотекар Палагута Валентина підготувала розповідь  про життя і творчий шлях відомого українця Василя Симоненка, його талант жити емоціями та відвагу ділитися ними, транслювати засобами художнього слова найнеймовірніші ситуації і явища. Без сумніву, Палагута Валентина привернула увагу присутніх показом мультимедійної презентації, як важливого джерела повідомлення нової інформації.

Студенти інституту економіки та бізнес-освіти першокурсниці Ірина Грабчак та Аліна Бенедь декламували вірші «Море радості» та «Дід умер», викликавши у присутніх шквал незабутніх емоцій.

До поетичних читань приєднались бібліотекарі Караджієва Сніжана та Яковлева Наталя. У їх виконанні звучали вірші: «Ти знаєш, що ти людина», «Тиша і грім», «Лебеді материнства», «Можливо знову загримлять гармати».

Українці пишаються своїм поетом, його талантом, вмінням бачити і вірити у краще майбутнє, незважаючи ні на що. Юрій Андрухович влучно сказав: «Поезія продовжує мові життя, рятує мову від передчасної смерті». Особливо, якщо вона написана талановитим майстром…

Дякуємо всім за участь!