У серпні 100 років від дня народження святкує Рей Дуглас Бредбері – один із найвідоміших американських письменників-фантастів, автор літературних творів різних жанрів: оповідань, романів, віршів, есе, п'єс для театру і радіо, кіно- й телесценаріїв. Здобув світову славу збірками оповідань «Марсіанські хроніки», романом «451° за Фаренгейтом», повістю «Вино з кульбаби». Його твори здебільшого фантастичні, позначені глибоким гуманізмом, в них звучить протест проти механістично-комп’ютерної цивілізації, віра в непереможність і торжество добра.
Інформаційно-бібліографічний відділ пропонує добірку цитат від Рея Бредбері:

Є злочини гірші, ніж спалювати книжки. Наприклад – не читати їх.

Коли людині 17, вона знає все. Якщо їй 27 й вона знає все – значить їй все ще 17.

Щоб вижити, треба припинити допитуватися, в чому сенс життя. Саме життя  й є відповіддю.

Ширше відкрий очі, живи так жадібно, наче за 10 секунд помреш. Намагайся здивувати світ. Він прекрасніший за будь-яку мрію, створену на фабриці й куплену за гроші. Не вимагай гарантій, не шукай спокою – такого звіра немає у світі.

Так, ми маємо вдосталь вільного часу. Та чи маємо час подумати?

В нас один обов’язок – бути щасливими.

Не має значення, що саме ти робиш; важливо, щоб все, до чого ти торкаєшся, змінювало форму, ставало не таким, як раніше, щоб в ньому залишалась часточка тебе. В цьому різниця між людиною, що просто стриже траву, й справжнім садівником.

Кохання – це коли хочеш переживати з кимось усі чотири пори року. Коли хочеш бігти з кимось від весняної грози під всипаний квітами бузок, а влітку збирати ягоди й купатися у річці. Восени разом варити варіння і заклеювати вікна від холоду. Взимку – допомагати пережити нежить й довгі вечори…

Я зазнав просте і найбільше у світі щастя – я був живий.