В житті кожної людини бувають такі хвилини, коли хочеться побути на самоті. Ось тоді і приходить на допомогу поезія душі, яка дає змогу багато чого переосмислити, переоцінити, пробачити і відпустити.
Інна Брайлян, студентка факультету української філології, ділиться з нами чуттєвими поетичними рядками…
В житті кожної людини бувають такі хвилини, коли хочеться побути на самоті. Ось тоді і приходить на допомогу поезія душі, яка дає змогу багато чого переосмислити, переоцінити, пробачити і відпустити.
Інна Брайлян, студентка факультету української філології, ділиться з нами чуттєвими поетичними рядками…
*****
Ти запалюєш в серці вогонь,
Розгоряється полум'я дужче,
Не гаси ти його, а боронь,
Бо кохання моє - невмеруще.
Одна іскра і все спалахне.
Та для тебе, нажаль, не важливо,
Що в душі моїй буря гряде...
Це все вигадки, це не можливо!
В голові моїй мрії бурхливі:
Я і ти, у нас спільний будинок,
Ми з тобою, рідненький, щасливі,
І попереду море сходинок.
Від реальності все заніміло.
Ти знайшов вже для мене заміну..
Не переч, все і так зрозуміло -
Залишив після себе руїну.
Прощавай, все тобі пробачаю.
Любиш іншу, тепер я це знаю.
В твоїх грудях за нею щиміло,
Наше ж щастя давно відшуміло.