Осіння пора! Як заворожує вона своєю красою. Але найбільш чаруючими і гарними постають перед нами осінні звуки. Вони настільки неповторні та яскраві, що багатьох композиторів надихали на створення музичних добутків. Осінні мелодії надзвичайно вражаючі.
Отже, знайомтесь із творчістю студентки факультету початкової освіти (51-М група) Сауляк Лариси та її поетичним доробком «Осіння мелодія».
Осіння мелодія
Осіннім золотом залито всі поля й дороги
І стежку – ту, що в гай колись вела.
Вже промайнула молодість
І осінь – на порозі…
Вона в своїх шовкових шатах
До тебе із візитом йшла.
Вона ішла нечутно,
Непомітно.
Не день, не два, не місяць,
А – роки!
Ішла й несла з собою «баби літо»,
Ішла й несла всі спогади й думки!
Вона прийшла. Спинилась. Поклонилась.
І зупинилась у вічності на мить…
А ти – благально в вічі їй дивилась,
Та вже нічого не могла змінить…
Осіннім золотом залито всі алеї,
Ліси й гаї, дороги і стежки.
Вже онуча читає спогад юності твоєї
Й біжить стежками, що колись ходила ти.
