Нові імена в літературі: Ольга Чудак «Війна»

Війна…П'ять літер… Але скільки асоціацій пробуджує в нас це слово! Біль, героїзм, патріотизм, туга за близькими людьми, ненависть та любов...

Отже, знайомтесь із творчістю студентки економічного факультету (I курс, 13 група) Ольги Чудак та її душевним поетичним віршем «Війна».

Війна

Війна, яке страшне це слово!

Війна жорстока і страшна.

Вона прийшла на мою Землю,

Залила кров’ю берега!

Колись жили ми у безпеці,
Сміялись з «братиком» своїм,
Та ось шпоргнув він нам у плечі
Своїм кинджалом і здурів.

Він став жорстоким і нестерпним,
Він кров’ю рученьки умив.
Він зрадив землю і спільну матір,
Яку колись він так любив!

ПРОСТИ, ПРОСТИ колись кричатимеш,
Але назад вже не вернуть.
І на коліна падатимеш,
Але без тебе обійдусь.

Такі брати нам не потрібні,
В любу хвилину обмануть.
Сміються в очі і б’ють у спину
І за столом підсиплять ртуть!

Ти убиваєш побратимів,
Ти убиваєш рідну кров!
Ти убиваєш рідну матір,
Яка сивіє знову й знов!

Та мати вірить, що колись ти
Зумієш припинить війну!
І всі соколики вернуться
Й обнімуть ненечку свою!

Але не всі зуміють повернутись,
Не всі обнімуть матерів!
Не всі пожмуть батьківську руку
І переступлять рідний дім!

Ми пам’ятатимем Героїв!
Ми пам’ятатимем завжди!
І кожний день в своєму серці
Будем носити рану від війни!

main foto war