215 років тому народився великий казкар усіх часів – Ганс Крістіан Андерсен. Щорічно, 2-го квітня, в день його народження світ відзначає Міжнародний день дитячої книги. 

Чи знайдеться у світі таке місто, такий куток, де б не було книжок цього чудового казкаря?! І чи знайдеться в культурному світі таке людське серце, в заповітній глибині якого не було б місця для любові до цього дивовижного письменника?

З перших днів нашого дитинства, щойно ми починаємо вивчати світ, у наше життя входить великий казкар і, як рівний із рівними, говорить із нами про те, чому ми служимо всім своїм життям, — про Правду, що перемагає Неправду, про Справедливість, що тріумфує над Несправедливістю, про велич людини-трудівника, про народ, вірним сином якого ти повинен бути.

Ганс Крістіан Андерсен народився 2 квітня 1805 року в маленькому містечку Оденсе на острові Фюн, у родині бідняка-шевця. Хлопчик рано втратив батька, і 1819 року мати змушена була відпровадити його в Копенгаген, аби Ганс Крістіан сам будував своє життя. В Андерсена були цілі роки душевної невизначеності й болісних пошуків свого справжнього шляху. Живучи у нестатках, він дуже багато читає, «віддаючи за читання в бібліотеці ті гроші, на які треба було обідати», як він сам про це згадував.

Він не знав до пуття своєї сили, доки його друг поет Інгеман не сказав йому жартома: «Ви маєте неоціненну здатність знаходити перлину в будь-який стічній канаві». Ці слова допомогли відкрити Андерсену самого себе. Андерсен безперервно подорожував і, де б він не був, завжди знайомився зі своїми улюбленими письменниками, поетами, музикантами й художниками. Блискучий розум і талант великих сучасників наповнював його відчуттям свіжості та власної сили.

«Як горець вибирає сходинки в гранітній скелі, — говорив про себе на старість Андерсен, — так я повільно й тяжко завойовував своє місце в літературі».Усі народи світу шанують Андерсена як великого письменника Данії, люблять і приймають як свого, рідного їм митця.

До найкращих казок Андерсена належать: «Принцеса на горошині» (1835), «Русалонька» (1837), «Нова сукня короля» (1837), «Стійкий олов’яний солдатик» (1838), «Соловей» (1843), «Гидке каченя» (1843), «Снігова королева» (1844), «Дівчинка з сірниками» (1845), «Тінь» (1847), «Мати» (1848).

Надзвичайно широке коло читачів Андерсена. Казки датського письменника надійно ввійшли в золотий фонд дитячої літератури всіх країн. Вони виховують у дітях великі гуманістичні почуття, прищеплюють їм високі моральні поняття, дають багатий пізнавальний матеріал із життя природи.

Повертаючись до казок Андерсена вже у зрілому віці, люди ніби знову відкривають для себе великого письменника-гуманіста, демократа, пристрасного та щирого патріота, ворога соціальної несправедливості, противника воєн між народами («Війна — це огидне чудовисько, що живе людською кров’ю та палаючими містами» — Ганс Крістіан Андерсен).

Датчани шанобливо, як національну святиню, бережуть усе, пов’язане з ім’ям великого сина їхньої батьківщини. Художня спадщина письменника, його листи й документи збираються і якнайретельніше вивчаються. Значним культурним центром країни є відкритий 1908 року будинок- музей Андерсена в його рідному місті Оденсе, де зібрано особисті речі та книжки письменника. Створено багатющу бібліотеку, що складається з величезної кількості видань творів Андерсена майже всіма мовами світу і книжки про життя й літературну діяльність письменника.

В історію світової літератури Андерсен увійшов і затвердився як геніальний казкар, який дивовижно поєднує романтику й реалізм, фантазію та гумор, часом іронію та сатиру. Зброєю сміху Андерсен таврував світ егоїзму й користі, лестощів, пихи та самозакоханість.

Тож відкрийте для себе та своїх дітей світ мудрості Ганса Крістіана Андерсена, адже його казки, повні загальнолюдських істин, дуже актуальні сьогодні і дають відповіді на запитання: Хто ми? Куди йдемо? Що керує нашим життям?

 

Додаткова інформація