Бібліотека Уманського державного педагогічного університету
    імені Павла Тичини 

    Людям з порушеннями зору
    A+ A-

     (бібліографічний огляд літератури)

     

     

    Луців Л. Ольга Кобилянська / Лука Луців. - Ню Йорк : Свобода, 1963. - 71с.

    Автор книжки - Луців Лука Юрієвич (1895-1984) - доктор філософії, член Наукового товариства ім. Т. Шевченка, український журналіст, літературознавець, літературний критик.
    Книжка «Ольга Кобилянська» видана до 100-річчя від дня народження письменниці видавництвом «Свобода» в Нью-Йорку в 1963 році. Потрапила вона до нашої бібліотеки завдяки українсько-американському доброчинному фонду «Сейбр-Світло».
    Автор книжки дає мало чисто біографічних фактів з життя письменниці, але аналізує її творчість від написання перших оповідань німецькою мовою (бо письменниця народилась в сім'ї , де мати була німкенею, а батько українцем) до глибоко соціально-психологічних повістей «Людина, «Царівна», «Земля», «В неділю рано зілля копала», «Апостол черні».
    На основі чотирьох автобіографій письменниці (саме стільки вона їх написала за все своє життя) автор відслідковує вплив творчості та особистих зв'язків з українськими (Н. Кобринська, С. Окуневська, І. Франко та Леся Українка, Осип Маковей, проф. С. Смаль-Стоцький), російськими (Тургенев та Достоєвський), європейськими (В. Шекспір, Й. Гете, Г. Келлер, Є. П. Якобсен, Е. Марлітт, К. Гамсун,) письменниками та громадськими діячами. Саме Софія Окуневська - перша жінка-лікар в Австро-Угорщині переконала 19-річну Ольгу Кобилянську, що вона повинна писати українською мовою.
    Про зв'язки з Лесею Українкою Ольга Кобилянська писала «... при ній я заглянула глибше в акції розвою українізму, себто націоналізму, і пізнала більше українського світу й поглядів.»
     

    Бабишкін О. Ольга Кобилянська : нарис про життя і творчість / Олег Бабишкін. - Львів : Книжково-журнальне видавництво, 1963. - 192 с.

    В сторінках біографії письменниці, автор підкреслює зокрема, що хоча Ольга Кобилянська отримала всього тільки чотирирічну освіту, але вона настільки глибоко займалась самоосвітою, що ще з дитинства почала читати твори відомих письменників і поетів спочатку німецькою мовою, бо тільки такі змогла брати в бібліотеці, а трохи згодом польською та українською.
    Три-чотири місяці вона навіть брала уроки української мови, а далі сім'я просто не мала змоги оплачувати уроки і Ользі довелось вчитись самотужки. Тільки завдяки такому прагненню до знань вона змогла досягти письменницького рівня.
    Починала свою творчість письменниця з оповідань, написаних німецькою мовою. Відмови німецьких часописів в їх друці не знищили в ній письменницького покликання. Першим друкованим твором українською мовою стала повість «Людина». В ній та в послідуючих творах письменниця робить глибокий соціально психологічний аналіз зображуваних подій та звертається до ідей емансипації жінки.
    Кобилянська була видатним людинознавцем і тому герої її творів ніби вихоплені з життя розкривають перед читачами широкий світ людських почуттів, прагнень і жадань.
    Аналіз більшості творів письменниці проводиться в окремих розділах, які носять назви повістей та новел письменниці.
     

    Врублевська В. Шарітка з Рунгу : біографічний роман про Ольгу Кобилянську / Валерія Врублевська. - К. : Академія, 2007. - 512 с.
    Творчість Валерії Врублевської пов'язують з такими видатними особистостями, як Крушельницька, Кобилянська, Цветаева. Усі вони стали героями її творів.
    Сьогодні Валерія Врублевська авторка книг: «Перстень» (1969), «Несподівані мандри» (1974), роману-біографії «Соломія Крушельницька» (1986), романів і повістей «Емансипантки» (1989), «В тени деревьев, которых нет», «Женщина и гипнотизер», «Век мой - враг мой», сценаріїв і п'ес «Кафедра», «Возвращение Батерфляй», «Первоцвет», «Визави», «Перекресток», «Призвание», «Искушения Хомы Прута», «Окаянные женщины» та інші.
    Сенсаціями в літературному житті були біографічні романи В. Врублевської про Соломію Крушельницьку і останній про Ольгу Кобилянську.
    Ось така сенсація перед вами. Слова з анотації до ціеї книжки: «Письменники не живуть на самоті. Ольга Кобилянська, як і її герої любила свої мрії, любила рідних, друзів. Любила... Переборювала обставини, нерідко - і себе. Все прощала, все терпіла. Її унікальне життя е фактологічною основою роману, в якому документ поеднуеться з авторським баченням героїні, її життевої і літературної долі, часу, в якому вона жила, людей з якими зналася».
    Роман «Шарітка з Рунгу» непридатний для читання по діагоналі. Валерія Врублевська більш ніж на п'ятистах сторінках неспішно оповідае про родину Кобилянських, про містечко Гура-Гумора Кімполунзького повіту, що на півдні Буковини (там народилась Ольга) та про інші міста й села, в які заносила доля батька, матір та сімох дітей. У романі дуже багато персонажів, людей видатних і таких, кого історія згадуе лише тому, що їхній життевий шлях перетнувся з родиною Кобилянських. Побутових подробиць навіть з
     
    надлишком, читач дізнаеться і про господарство, і про фінансові проблеми, і про фізичні недуги. Часто в романі цитуються щоденники, листи, газетні статті. Дивуєшся, усвідомлюючи, що Ольга Кобилянська, глибокий знавець европейської літератури і культури, тонкий психолог, мала лише початкову чотирикласну освіту. Щоправда, на відміну від імперії Російської, в імперії Австро-Угорській, окрім державної німецької, викладали в школах й українську мову. Перший свій твір «Гортенза» сімнадцятилітня Ольга написала німецькою, українська мова стала домінуючою аж через одинадцять років.
    Цікаві, маловідомі фотографії не мають підписів з іменами зображених. Втім, за рисами обличчя та текстом роману досить легко здогадатись, де матір, батько, сестра, брати і сама Ольга Кобилянська.
    Інформація щодо назви книжки : шарітка - монахиня особливого ордену. Рунг - гора в Карпатах.
     
     

    Павлишин М. «Мені не соромно отворити уст про мої чуства» : неопубліковані листи Ольги Кобилянської до Осипа Маковея / М. Павлишин // Сучасність. - 2003. - № 2. - С. 127-143.

    У відділі рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка зберігається велика кількість листів Ольги Кобилянської до Осипа Маковея (176 одиниць.) Опублікованими з них були тільки 67, але не всі з них опублікованими були повністю. Пропущено місця, де основним змістом були особисті взаемини з Осипом Маковеем та почуття до нього.
    Автор статті наводить багато цитат з листів, по яких можна судити про силу і глибину почуттів Ольги Кобилянської. Судячи із змісту листів можна стверджувати, що авторка «Землі», могла мати сильні почуття та сексуальні бажання як і всі звичайні люди.
    Згадуе автор публікації і дослідження Соломії Павличко листування між Ольгою Кобилянською та Лесею Українкою.
     
    Автор цитуе окремі висловлювання з неопублікованих листів і цим викликае зацікавлення в прочитанні листування.
     
     

    Хмелюк М. Щоденникові записи Ольги Кобилянської як авторисунок письменниці / Майя Хмелюк // Слово і час. - 2011. - № 4. -С. 47-50.

    «Щоденник - та частина нашого життя, яку можемо розповісти, не червоніючи» - таким афоризмом американського письменника Амбровза Бірса починае свою публікацію в журналі «Слово і час» Майя Хмелюк.
    В статті аналізуються щоденникові записи О. Кобилянської з погляду самохарактеристики автора. Перечитування щоденників наближае до розуміння жінки, що виступае одночасно сімейним, соціологічним та психологічним об'єктом. Щоденники оприлюднюють Кобилянську як тип нової жінки для якої незаміжжя не стало катастрофою. Самостійно обравши свою життеву роль, здолала всі перешкоди на шляху до самореалізації.
     

    Горболіс Л. «... заплач над моєю долею» / Лариса Горболіс // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. - 2005. - № 9-10. - С. 88-98.

    Митець - це завжди загадка і завжди залишиться нею, скільки б часу не пройшло. Щоденник митця - е одним з джерел, що розкривае думи, переживання, сподівання і надії, сенс життя і свое призначення в ньому.
    Щоденниковим записам Ольги Кобилянської присвячена також публікація д.філол.н. Сумського державного педагогічного університету Лариси Горболіс.
    Автор широко цитуе «Щоденник» Кобилянської, що допоможе глибше ознайомитися з прагненнями і пориваннями душі письменниці, відчути біль і тугу, що ними переповнювалась душа молодої письменниці, збагнути її самотність.
     
    Свій душевний неспокій Ольга Кобилянська виповідала лише «Щоденнику», в спілкуванні з рідними та побуті була спокійна, врівноважена і самотня.
    Більш детальну інформацію про літературу, що висвітлюе творчість Ольги Кобилянської можна отримати в інформаційно-бібліографічному відділі Наукової бібліотеки
     
     
    Бібліографічний огляд підготувала зав. інформаційно-бібліографічним відділом Ткаченко Т. С.
     
    УДПУ Бібліотека © 2024

    Контакти
    Вулиця Садова, 2
    Телефон – 8(04744) 4-07-83
    E-mail – [email protected]

    Main Menu